АНТИОЛІГАРХІЧНЕ ПОЛІТИЧНЕ ВИДАННЯ

НАДСИЛАЙТЕ НАМ СВОЇ СТАТТІ ЯКІ ДОПОВНЮВАТИМУТЬ ЗМІСТ САЙТУ ЗА АДРЕСОЮ: stopcom@ukr.net ВОНИ ОБОВ"ЯЗКОВО БУДУТЬ НАДРУКОВАНІ            Пишіть нам: stopcom@ukr.net           
Головна сторінка
непарламентський
опозиційний сайт

НАВІГАЦІЯ
По сайту
• Головна
• Україна
• Світ
• Аналітика
• Спорт
• Фото
• Відео
• Література
 
Влада Закону
Законність і ваші права
• ВГО "ВЛАДА ЗАКОНУ"
• Законодавство і право
• Коментарі фахівців
• Антикорупційна програма
• Зразки документів
 
Про нас
Проект
• Редакція
• Співробітництво
• Зворотній звязок
Львівський скандал: отприск контрабандних «баронів» - наркоман з гранатометом - залишився безкарним
16.05.2009р.

Історія одного гранатомета

Ще 1 грудня 2008 року, коли працівники прокуратури святкували своє професійне свято, а християнський люд - «Романа», о 23.10 годині по вулиці Академіка Рудницького співробітники УБНОН, скориставшись оперативною інформацією, спробували зупинити автомобіль «Тойота-Рав-4» (державний номерний знак — ВС 2909 ВН), за кермом якого сидів 22-річний представник «золотої молоді» — добродій Ігор Х-ко. Він був не лише за кермом, але й під наркотичним «кайфом», керував автівкою без відповідних документів.

Утікаючи від міліції, порушуючи правила дорожнього руху, розбив три машини правоохоронців та авто своєї подруги, в якому, власне, їхав, намагався накивати «п’ятами» і дуже пручався. Під час огляду автівки з’ясувалося, чому саме так не хотів зустрічі з міліцією керманич «Тойоти». Неймовірним було здивування «переслідувачів», коли в салоні автомашини вибухотехніки виявили та вилучили реактивний протитанковий гранатомет типу РПГ-26 «АГЛЕНЬ», назва якого в перекладі із давньоруської — «Прибій хвилі до берега» (див. «Толковый Словарь» В. Даля), а не РПГ-26 «АЛГЕНЬ», як це зазначено у пресі та виступі експерта.

Як правило, під час вказаної міліцейської операції «Зброя» затримують «бомжів» з патронами або непрацюючих громадяни зі зброєю часів Першої Світової війни, що, як згодом виявляється, не придатна для стрільби. Окрім того, знайшли ще й 0.2113 гр. синтетичного наркотику метадону.

Того ж дня було достовірно встановлено факт наркосп’яніння Х-ка, а останній написав явку з повинною, щоправда, визнавши лише факт зберігання гранатомета. Окрім того, згідно з результатами експертизи, і в кишенях, і на тампонах зі змивів рук затриманого виявлено слідові кількості наркотику (науково-технічний прогрес), і це при тому, що Х-ко 27.11.2008 року повернувся з реабілітації (у 21 рік!) із одного з приватних медичних центрів за межами області, де лікувався від наркотичної залежності.

Усе захоплення згодом приурочили до операції «Зброя-Вибухівка», яку проводили на теренах Львівщини, та яка була запланована до офіційного приїзду до Львова Президента однієї з азійських країн разом із делегацією. Безпосередньо затримання здійснювала так звана «Група капюшонів» (працівників обласного ОБНОНу, які під час оперативної роботи і взимку, і влітку намагаються носити куртки з капюшонами). Сам ОБНОН називають, до речі, «штрафбатом».

Уже 3 грудня 2008 року на по лігоні Внутрішніх військ, (командувач — генерал із промовистим прізвищем Конопляник), у селі Верещиця, під час випробовування встановили, що гранатомет придатний до стрільби, здатний пробивати броню до 22 см, при швидкості початкового вильоту гранати 144 м/с, має потужний 73 калібр (у 2-й Світовій війні були гармати 45-го калібру), його також можна застосовувати для ураження важкої бронетехніки та дзотів.

А в цей час відбувалось щось воістину неймовірне. Наступного дня після затримання Франківський районний суд м. Львова Х-ка визнав винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУАП — злісна непокора законним вимогам працівника міліції, при цьому Х-ці суд дав аж… три доби адмі ністративного арешту. Зауважимо, за злісну непокору представникам органу виконавчої влади та за три розбиті машини правоохоронців?!! Скажімо, за аналогічні правопорушення — хильнув забагато, попісяв під ліхтар, нецензурно матюкнувся — отримують на повну «катушку» — 15 діб адміністративного арешту. Усім відомі непохитні судді Франківського суду Львова, у яких, за рішеннями в справах про адмінправопорушення пересічні громадяни отримують максимальні штрафні санкції.

До речі, панове, саме 3 грудня 2008 року під час слідчих дій у райвідділ, без будь-якого виклику оператора «03», будь-яких скарг на стан здоров’я затриманого до РВ намагалася безуспішно увійти група медиків із приватного медичного центру «БОГДАН», залишивши як наслідок візиту непередбачений жодними відомчими інструкціями акт, який підписали три адвокати, лікар і фельдшер (не підписався лише водій) і де зафіксували, що їх не «пустили міліціонери до хворого Х»., який чомусь лише позіхав і підозріло поглядав на весь цей концерт. Уже потрапивши в КПЗ, Х-ко теж не висловлював будь-яких скарг на стан здоров’я, наминав «баланду» та «окорочка», які турботливо приносили йому друзі — представники «золотої молоді» Львова.

У цей час кипіла робота із «відмазування» невинного. Авто РАВ-4 повернули власнику (може, повернули наркоту і гранатомет? – авт.), адвокати шукали підстави для хеппі-енду, мовляв, «машина оглядалась у нічний час», немає санкції та законних підстав для обшуку іншого затриманого на арешт-майданчику авто марки БМВ-5, яким користувався і перевозив наркотики Х» тощо. Невдовзі слідчий усе-таки наважився провести обшук цієї машини, внаслідок якого вилучив, як вказують поінформовані джерела, «джентльменський набір» злодійських відмичок до помешкань громадян і залишки розмаїтих наркотиків, ксерокопії орієнтування СБУ (!!!) до митних органів (!!!) на огляд авто Х-ка на кордоні (!!!). У період відмазування Х-ка компетентні органи навіть розглядали робочу версію „підкидання міліцією гранатомета»!

Батько затриманого, Х-ко «старший», «комерсант на кордоні», власник цеху із виготовлення пластикових вікон, вирішив вжити негайних заходів для порятунку свого чада. Він звернувся по допомогу до свого бізнес-компаньйона відповідального працівника Держмитслужби, Тараса К., який одночасно є хресним батьком Х-ка-молодшого, і справа зрушилась у напрямку до позитиву. На 9-й день перебування в КПЗ Х-ко постав перед «ясні очі» пані судді Франківського районного суду Дякович, яка веде свій родовід від колишнього начальника управління юстиції Львівщини (тато) та нотаріуса й в одній особі почесного консула ФРН (матері). При цьому зазначимо, що у судді Дякович є також рідна сестра Олександра, співмешканка громадянина Богдана К. чий рідний брат — Тарас К. — посідає керівну посаду у Держмитслужбі України і, як ми вже зазначали, є хресним батьком затриманого Х-ка!!! Ферштейн?! Напевно, через цей загадковий «збіг» обставин слухання справи про запобіжний захід Х-ку доручили саме судді Дякович, яка, мабуть, і не могла знати і не здогадувалась про «родича», чутки про родинні зв’язки якого ходили з моменту затримання у стінах прокуратури, суду, райвідділу міліції.

12 грудня 2008 року (а не 14.12.2008 року, коли спливав 10-денний термін запобіжного затримання), після дослідження усіх „за» і „проти», нескінченних мо більних дзвінків «учасників змагань на верх», Феміда оголосила своє підозріле рішення, мовляв, недоцільно арештовувати Ігоря Х-ка - «джуніора», мотивуючи це тим, що він має постійне місце прописки, родину, не судимий, є молодою людиною, вперше оступився, навчався у ВУЗі, в якому знов таки і вивчав військові дисципліни, є хворобливим юнаком… Не зважив чомусь суд ні на важкість вчиненого злочину, ні на поведінку під час затримання, слідства, інформацію про намір «стати на лижі» (у прямому розумінні цього слова – ухилитися від суду і слідства, виїхавши в гори на зимовий сезон до маєтку хресного в Альпи).

Найсмішніше, що Х-ко справді навчався на військовій кафедрі колишнього Політ-училища, мав навики поведінки зі зброєю, однак був… відрахований за прогули і... перебував у розшуку у зв’язку з неявкою до призовної дільниці! Але хіба все це можна врахувати та встановити?! Особливо, коли нема бажання...

Далі справа набрала значних обертів, що змусило Х-ка молодшого «впасти на хрест» (жаргонний вислів серед засуджених, коли йдеться про звернення до медчастини чи лікарні), а саме звернутися до психіатрів, під пильним оком яких тривалий час він і перебував у психлікарні, що на Кульпарківській. Обласний суд скасував обраний запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, скерувавши справу на новий розгляд до Франківського суду, прокуратура подала апеляцію, і врешті-решт суд… відпустив власника гранатомета під грошову заставу!!! На жаль, живемо в часи, коли папір ріже залізо…

Із простих оперів і слідчих вкотре зробили опудала і «чіста канкрєтних лохів» — вони просто затримали не того, не там, не з тим, і не тоді. Не виключено, що невдовзі у таємних міліцейських інструкціях може з’явитися запис: «Якщо по вулиці їде джип з обкуреним водієм, запасом метадону і гранатометом, який стирчить з вікна — таке авто категорично не затримувати — не виключено, що це представник «золотої молоді» їде відпочивати до дядька-митника в Альпи»...

Микола Савельєв, Львів, спеціально для «УК»




Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні та гіперпосиланням в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права».






МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов