АНТИОЛІГАРХІЧНЕ ПОЛІТИЧНЕ ВИДАННЯ

НАДСИЛАЙТЕ НАМ СВОЇ СТАТТІ ЯКІ ДОПОВНЮВАТИМУТЬ ЗМІСТ САЙТУ ЗА АДРЕСОЮ: stopcom@ukr.net ВОНИ ОБОВ"ЯЗКОВО БУДУТЬ НАДРУКОВАНІ            Пишіть нам: stopcom@ukr.net           
Головна сторінка
непарламентський
опозиційний сайт

НАВІГАЦІЯ
По сайту
• Головна
• Україна
• Світ
• Аналітика
• Спорт
• Фото
• Відео
• Література
 
Влада Закону
Законність і ваші права
• ВГО "ВЛАДА ЗАКОНУ"
• Законодавство і право
• Коментарі фахівців
• Антикорупційна програма
• Зразки документів
 
Про нас
Проект
• Редакція
• Співробітництво
• Зворотній звязок
Криза Кремля Чи змусить економічний спад здійснити реформи в Росії?
02.06.2009р.

В червні 2008 року, незважаючи на те, що розпочався обвал світової економіки, російський прем’єр-міністр Владімір Путін був сповнений оптимізму з приводу економічних перспектив економіки країни. «У нас немає кризи», - заявив він. В той момент він був на вершині гори. З 1999 по 2007 року російська економіка зростала на сім процентів в рік, і Путін передбачав, що до 2020 року вона випередить Німеччину в гонитві за п’яте місце в рейтингу найбільших економік світу.

Однак це швидко виявилось ілюзією. Спочатку Путін і його спільники в Кремлі продовжували робити вигляд, що вони неушкоджувані, або заперечуючи загрозу кризи, або вважаючи її чудовою можливістю для російської економіки. Але в міру погіршення ситуації, більш ліберальні фігури, наближені до президента Дмітрія Мєдвєдєва, змогли проштовхнути початковий пакет таких необхідних змін в економічній політиці. Третя фаза російської реакції на кризу стане зрозумілою найближчими місяцями, в той час як Кремль вирішує, тривати реформам чи зупинити структурні зміни, що відбуваються.

Криза вдарила по Росії після десятиліття високих темпів економічного зростання. На серпень 2008 року, завдяки стійкому позитивному балансу платежів, Росія накопичила 598 мільярдів доларів в золотовалютних резервах, що вивело її на третє місце щодо цього показника. Інфляція спинилась на рівні 15 процентів; якщо хтось про щось і непокоївся, то лише про перегрів російської економіки.

Але потім ціна нафти, котра досягла свого піку в 147 доларів за барель в липні, почала спадати. В грудні вона досягла найнижчого рівня в 35 доларів за барель, що стало потенційно руйнівною зміною для країни, де сировинні товари складають 85 процентів від загального експортного об’єму.

Після початку війни з Грузією в серпні минулого року, російський фондовий ринок почав своє незмінне падіння, знизившись в цілому на 80 процентів з найвищої точки, досягнутої в травні, до найнижчої в жовтні. З’явилась нова інформація про російських олігархів – виявилось, що вони позичали більше, ніж будь-хто міг собі уявити, і більша частина їх скарбу випарувалась. Буквально протягом кількох місяців дві третини з сотні найбагатших людей країни припинили бути мільярдерами.

Першим антикризовим заходом, вжитим Росією, було рефінансування закордонних кредитів, взятих стратегічними російськими компаніями – найпомітнішою з котрих став РусАл – і збільшення ліквідності банківської системи. Путін і його спільники які контролюють великі державні корпорації, не злякалися кризи. Замість цього вони побачили в ній можливість націоналізувати великі приватні фірми й розпочали поширювати чутки про глобальну націоналізацію металургійних і гірничодобувних компаній.

Кремль вважав, що зниження цін на нафту буде тимчасовим, і таким чином компанії та споживачі з боргами, деномінованими в іноземній валюті, будуть захищені від великих втрат. Ця впевненість виявилась хибною і потягла серйозні наслідки: в листопаді російський Центробанк відмовився від прив’язки рубля до бівалютної корзини і почав поступову девальвацію національної валюти. Громадськість відповіла на це перерахуванням заощаджень в долари і євро. В той же час Центробанк спробував збільшити ліквідність, але ці рублі були терміново перераховані в іноземну валюту. В результаті до кінця січня Росія втратила 212 мільярдів доларів або більше третини своїх золотовалютних резервів.

В першому кварталі 2009 року ВВП знизився на 9,5 процентів в порівнянні з першим кварталом 2008, а рівень промислового виробництва впав на 14 процентів. Падіння експорту цього року прогнозується на рівні 50 процентів. Природньо, що раптова економічна криза негативно відбилася на всьому населенні країни. В грудні реальні прибутки після вирахування податків знизились на 12 процентів, що стало різкою зміною в порівнянні зі зростанням доходів, яке стало вже звичним за останні кілька років. Офіційний рівень безробіття досяг 9,5 процентів, але уряд вирішив припинити публікування настільки жалюгідних цифр.

Зовнішня заборгованість приватного сектору також перетворилась на гостру проблему. Російські споживачі і компанії заборгували близько 500 мільярдів доларів – що дорівнює загальній ринковій капіталізації фондового ринку Росії. Основною причиною настільки великої зовнішньої заборгованості приватного сектору є злиденна банківська система, половина котрої належить п’яти державним банкам, які в основному займаються темними справами Кремля. Чисельні приватні банки занадто малі, аби обслуговувати найбільші компанії країни, котрі змушені брати в борг за кордоном, тим самим піддаючись ризикам валютних коливань.

Криза показала, як мало Путін зробив для добробуту російського населення за час свого перебування при владі. Високі темпи економічного зростання останнього десятиліття стали результатом ринковим змін, вільних потужностей і високих цін на нафту.

Заслуги Путіна у всьому цьому немає, і він не зробив нічого, аби допомогти існуючим економічним умовам, котрі жахливі, і стають дедалі гіршими. Найбільше шокує неймовірний рівень корупції. За інформацією організації Transparency International, Росія знаходиться на 33 місці із корумпованості у списку з 180 країн. (Єдина країна, де рівень ВВП і корупції вище, ніж в Росії - це Екваторіальна Гвінея.) Одним з наслідків високого рівня корупції є неможливість здійснювати великі інфраструктурні проекти. До прикладу, мережа автомобільних доріг в Росії абсолютно не розширилася з моменту приходу Путіна до влади в 2000 році.

Путін більше не є президентом, але він залишається найвпливовішою людиною в країні. Тим часом, Мєдвєдєв неодноразово заявляв, що саме він ухвалює остаточні рішення. Особисті стосунки між Путіним і Мєдвєдєвим можуть бути цілком дружніми, але за ними стоять люди з цілковито різними нахилами.

Ліберальний критик Кремля Андрій Піонтковський називає групу Путіна «бункер», а групу Мєдвєдєва «лютий 1917», посилаючись на революцію, котра призвела до зречення царя Миколи II престолу. Група Путіна складається з прибічників «жорсткої» лінії, які вийшли з колишніх радянських сил безпеки, котрі працювали з Путіним в Санкт-Петербурзі і Дрездені. Клуб Мєдвєдєва складається з молодих професіоналів, юристів і економістів, котрі є амбіційними технократами, що сподіваються на політичне виживання.

Криза стала шоком для прибічників жорсткого курсу і надала шанс реформаторам. Їх першою перемогою став перегляд державного бюджету і антикризовий план, опублікований в березні. В новому бюджеті радикально переглянуті декотрі оптимістичні – і нереалістичні - припущення, зроблені восени. Тепер, наприклад, очікується, що рівень ВВП впаде на шість відсотків, а бюджетний дефіцит складе 7,4 проценти ВВП, в порівнянні з ранніми прогнозами профіциту в розмірі 3,7 процента.

Хоча схоже, що уряд відмовився від політики націоналізації, залишається небезпека, що повернення високих цін на нафту дозволить Путіну та його спільникам в Кремлі відкинути групу реформаторів назад. Таким чином, перед Росією стоїть вирішальний вибір: або прийняти економічні реформи і позбутися лютуючої корупції, або продовжити путінський шлях авторитаризму і залежності від експорту сировинних ресурсів.

На даний момент незавершеність недавніх реформ, змішана з неймовірною корупцією та високим рівнем залежності від експорту сировинних ресурсів, роблять російську кризу ще гіршою, ніж в інших країнах. Росії знадобились жорсткі економічні кризи 1997 і 1998 років, аби почати здійснювати серйозні ринкові реформи. Залишається сподіватись, що вона прокинеться знову.

Андерс Аслунд (Anders Aslund) ("Foreign Affairs", США)

Переклад здійснено сайтом «Стопком».

Джерело: http://www.inosmi.ru/stories/01/07/19/3013/249486.html



Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні та гіперпосиланням в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права».






МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов