АНТИОЛІГАРХІЧНЕ ПОЛІТИЧНЕ ВИДАННЯ

НАДСИЛАЙТЕ НАМ СВОЇ СТАТТІ ЯКІ ДОПОВНЮВАТИМУТЬ ЗМІСТ САЙТУ ЗА АДРЕСОЮ: stopcom@ukr.net ВОНИ ОБОВ"ЯЗКОВО БУДУТЬ НАДРУКОВАНІ!           Пишіть нам: stopcom@ukr.net           
Головна сторінка
непарламентський
опозиційний сайт

НАВІГАЦІЯ
По сайту
• Головна
• Україна
• Світ
• Аналітика
• Спорт
• Фото
• Відео
• Література
 
Влада Закону
Законність і ваші права
• ВГО "ВЛАДА ЗАКОНУ"
• Законодавство і право
• Коментарі фахівців
• Антикорупційна програма
• Зразки документів
 
Про нас
Проект
• Редакція
• Співробітництво
• Зворотній звязок
Спілкуючись з кремлівською клептократією
30.03.2009р.

Сюжет: Демократія по-російськи

На зустрічі з міністром іноземних справ Сергієм Лавровим держсекретар США Хіларі Клінтон (Hillary Clinton) подарувала йому подарунок, що став загальновідомим, - символічну кнопку перезавантаження, яка означає нове начало в американо-російських стосунках. Проте переклад на кнопці було зроблено хибно, і замість слова "перезавантаження" на ній написали "перевантаження".

Як то зазвичай стається, таким ненавмисним ляпом стан відносин між колишніми суперниками по "холодній війні" було продемостровано значно краще, ніж якби це було зроблено спеціально. Помилковий переклад показав, що ніхто із радників Клінтон не знає російської мови. Навіть сьогодні, коли Барак Обама готується до зустрічі з Дмітрієм Мєдвєдєвим на майбутньому саміті "двадцятки" в Лондоні, Росія залишається поза зоною уваги Вашингтону.

Слід звернути увагу на те, що Росія стала неістотною для зовнішньої політики США державою у другий президентський строк чоловіка Хіларі Клінтон Біла Клінтона. Напередодні російського дефолту 1998 року Вашингтон вирішив, що надії щодо перетворення Росії на сучасну демократію не виправдались і що вона замість цього перетворилася на клептократію. Біл Клінтон потихеньку згорнув свої особливі стосунки з Борисом Єльциним і поклав край регулярним президентським самітам.

За Джорджа Буша, чий радник із зовнішньої політики Кондоліза Райс (Condoleezza Rice) є спеціалістом щодо Росії, ця країна набула більшого значення, ніж на заході правління Клінтона. Якщо ветерани "холодної війни", такі як віце-президент Дік Чейні (Dick Cheney), з підозрою дивились на Москву, сам Буш, зазирнувши в 2001 року в очі Путіну, уявив собі, що Росія може стати близьким другом США у світі, де Сполучені Штати є лідером, а також партнером Вашингтону в війні з терором.

Такі погляди на Росію виявились помилковими. Сьогодні Росія не може вже бути справжнім ворогом США, як колишній Радянський Союз. Навіть злорадствуючи з приводу воєнних невдач США в Іраку та Афганістані, вона й не думає про те, аби надати матеріальну допомогу бунтівникам. Російські клептократи не хочуть поривати із Заходом. Вони хочуть мати безперешкодний доступ до своєї власності та скарбів за кордоном, а також до імпортних предметів розкоші у себе вдома. Але клептократія не може бути надійним партнером. Її урядові чиновники, перш за все, відстоюють свої власні інтереси. Той волаючий випадок в аеропорту "Домодєдово" в 2004 році, коли міліціонер дозволив терористам-смертникам пройти на борт пасажирських авіалайнерів, є яскравим свідченням того, як функціонує Росія на всіх рівнях.

Адміністрація Обами буде змушена мати справу з Росією, чиє перетворення у клептократію на нафтовому підживленні практично завершено. Керівництво країною здійснюється на благо бюрократів. Хабарі, підкупи та відкати – це єдиний спосіб жити, працювати і займатися бізнесом в Росії. Чиновники володіють або контролюють приватні компанії і в своїй повсякденній діяльності займаються переважно тим, що спрямовують бізнес в русло таких компаній, а також борються з конкуруючими бюрократичними кланами. "Єдина Росія", котрій належить монополія на владу, скопійована зі старої комуністичної партії буквально у всьому, крім ідеології. А ідеології у неї немає зовсім - за винятком збереження клептократії.

Бути клептократією принизливо, і кремлівські керівники збрикують, зачувши подібні заяви. На відміну від Нігерії, у Росії наявні великодержавні амбіції. Але велика держава повинна щось виборювати. А все, що виборює Росія – це збагачення паразитуючого чиновницького корпусу. Навряд чи така ідея запалить чиюсь уяву. Замість того, аби боротися з корупцією в себе вдома, російський уряд звертає свій гнів назовні, вимагаючи поваги та послуху від сусідів. Це класичний випадок боротьби з симптомами захворювання замість усунення самої причини хвороби.

В умовах сучасної економічної кризи, коли потоки нафтодоларів вичерпуються, внутрішня боротьба між різноманітними бюрократичними кланами буде лише загострюватися. Такі внутрішні клептовійни можуть змусити Росію замкнутися всередині себе, або навпаки – зайняти більш агресивну позицію на зовнішній арені. У всякому випадку, нового початку в американо-російських стосунках не буде. Замість цього ми побачимо потік зроблених з найкращих міркувань, але абсолютно безглуздих подарунків з Вашингтону – таких, як сумнозвісна кнопка перезавантаження.

Алєксєй Байєр (Alexei Bayer) - економіст, народився в Москві, працює в Нью-Йорку.

Переклад з російської. "The Moscow Times", Росія. Стаття мовою оригіналу знаходиться на:

inoСМИ.Ru




Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні та гіперпосиланням в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права».






МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов