АНТИОЛІГАРХІЧНЕ ПОЛІТИЧНЕ ВИДАННЯ

НАДСИЛАЙТЕ НАМ СВОЇ СТАТТІ ЯКІ ДОПОВНЮВАТИМУТЬ ЗМІСТ САЙТУ ЗА АДРЕСОЮ: stopcom@ukr.net ВОНИ ОБОВ"ЯЗКОВО БУДУТЬ НАДРУКОВАНІ!           Пишіть нам: stopcom@ukr.net           
Головна сторінка
непарламентський
опозиційний сайт

НАВІГАЦІЯ
По сайту
• Головна
• Україна
• Світ
• Аналітика
• Спорт
• Фото
• Відео
• Література
 
Влада Закону
Законність і ваші права
• ВГО "ВЛАДА ЗАКОНУ"
• Законодавство і право
• Коментарі фахівців
• Антикорупційна програма
• Зразки документів
 
Про нас
Проект
• Редакція
• Співробітництво
• Зворотній звязок
Ядерна зброя вирішить половину проблем
11.06.2009р.

Моя естетична любов – ядерна зброя. Звичайно, застосовувати до будь-якої зброї, а особливо до ядерної, означення «любов» виглядає недоречним. Але хіба вам не було приємно (я маю на увазі чоловічу половину людства) тримати в руках новеньку мисливську рушницю чи ножа, милуватись блиском металу, пальцями рук відчувати силу, яку дає зброя? Відчуття прохолоди, котра передається вам вогнепальною чи холодною зброєю і заспокоює та одночасно збуджує чоловічі інстинкти, які є у кожного з нас ще з доісторичних часів. А тому любити можна не тільки жінок, дівчат чи, на гірший випадок, бабусь, але й зброю.

Зброя – джерело смерті. Зброя масового знищення – джерело масового вбивства, де разом з людьми знищується і все живе. Проте, давайте не будемо переходити в роздуми про естетику смерті, тим більше масової, а спробуємо подивитись на проблему ядерної зброї з практичної сторони.

Нас позбавили можливості любити ядерну зброю, як люблять її в Кремлі, в Білому домі, в Тель-Авіві, чи як полюбив її північно-корейський народ. Нашій владі на це немає часу, бо Україна багата – вона бездонна для злодіїв, а тому вони все крадуть і крадуть. А подумати про безпеку держави ніколи.

Теоретичне питання: що забезпечить мир в світі? Ті, хто першими встигли хапанути ядерну зброю і почали з часів Хіросіми тероризувати весь світ? Ті, що можуть одержати цю ядерну зброю на правах рівності всіх народів перед Богом? Чи у випадку абсолютної відмови від цього лиха всіма без виключення суб’єктами міжнародного права?

Ті хто першими скористалися німецькими розробками атомної зброї третього Рейху і тероризують весь світ, весь час оголошують війни, під приводом боротьби з так званим міжнародним тероризмом чи виконанням інтернаціонального обов’язку вводять війська в чужі країни вже без оголошення війни. Чим США чи РФ відрізняються від гітлерівської Німеччини? – Та нічим. Але якщо атомну, ядерну, водневу тощо зброю матимуть суверенні держави, то таким чином в міжнародному праві встановиться істинна правдива рівність її суб’єктів. Щоправда, напевно, доцільно було би встановити певні обмеження, що ґрунтуються на здоровому глузді, як, наприклад, щодо припустимої можливої кількості населення, яка може утримувати дану зброю. Наприклад, для народів, менших за 10 мільйонів, потреба озброюватись ядерним арсеналом є недоречною. Також це стосується територіальних чи природних особливостей країн. Щоб утримання ядерної зброї не нанесло непоправної шкоди навколишньому середовищу цієї самої країни або сусідським державам. Тобто певна квота повинна застосовуватись і до територіальної площі країни. Маленька, але густонаселена країна не може мати ядерного запасу. Проте, всі інші країни зобов’язані надати малим державам гарантії їхньої безпеки.

Тобто, якщо і справді існує міжнародне співтовариство, якщо Організація Об’єднаних Націй – це реальна дієва структура, а не канцелярська адреса, куди провітритись і розважитись їздять лідери різних держав, то таке питання повинно ставитись на самих високих рівнях.

Безпека сучасної України заключається не в кількості строкових солдат в збройних силах, яких у випадку третьої світової знищать за декілька секунд, - а у ядерному щиті держави. Друга світова, Велика Вітчизняна війни – це історія. Більше таких війн не буде. Людство давно вже на іншому рівні розвитку. Кількість солдат вже не гарантує безпеку державі і її народу. Ніяке 50 чи 500 мільйонне військо вже не буде взмозі завоювати навіть таку державу, як Україна, якщо в її розпорядженні буде атомна, ядерна, воднева чи інша зброя масового знищення. І це – факт.

Немає нічого гіршого і противнішого, ніж наглість озброєного хама перед нормальною, але неозброєною людиною. От озброєні, але дикі американці чи росіяни надувають від пихи щоки і дихають перегаром в лице нормальним народам. Ядерна зброя, що зосереджена в окремо взятих руках, як і абсолютна влада, – розбещує абсолютно. Дана глобалізація, диктатура великих не величчю, а розмірами ядерного арсеналу створили в сучасному світі стан нестабільності і загрози знищення.

Хто дасть гарантію, що обкурений американський Джон чи п’яний російський Федя не натиснуть червону кнопку? То яка різниця, якщо таких Джонів та Федь буде у кожній державі? Ну то й що. Переконаний, що стабільність в світі буде не гіршою, а навіть кращою, ніж тепер. Всі відчуватимуть відповідальність за всіх, а не будуть думати, як би загарбати нафтові вишки Іраку чи курорти Криму. Декому прийдеться присмирити свої звірячі апетити наживи.

Як може називатись нормальним міжнародне право, якщо одним можна більше, ніж іншим, і вони можуть з цих позицій диктувати умови решті? Яке ж це людство як щось єдине, якщо одні люди можуть безкарно знищити інших людей, а ті навіть не мають права на відповідь? Звідси і виникають різні територіальні претензії, інсинуації, провокації, напади Росії на Ірак чи Росії на Грузію.

А як же ж суттєво зміниться зовнішня політична ситуація для України. Навіщо треба буде тягти Україну в НАТО? Ця організація розпадеться, бо якщо кожна країна матиме ядерний запас, то військові союзи будуть виключно декларативними. Навіть військовий союз України з Росією при умові, якщо там при владі не буде кагебешна хунта, цілком можлива. Точніше, обов’язково буде.

А так, ми є в ролі бідних родичів. Без ядерної зброї Україна слабка. І всяка шавка гавкає на неї. А наші урядовці за це вибачаються і на догоду сусідам з ядерною палицею звільняють свого міністра зовнішніх справ – державника.

Так, минули ті часи і навіть важко уявити собі, щоб Київський князь, він же Президент чи прем’єр-міністр, завоював, як колись, другий Рим – столицю Візантії Константинополь (Царград). Тут стоїть питання, щоб зберегти те, що маємо, але про завоювання чи підкорення немає ніякої мови. Перший Рим зараз ніякий, другий – ще гірший, а от самозванний, якого продажні монахи назвали третім Римом, потрясаючи ядерною палицею, загрожує всьому світу. І хоча це комічно виглядає, бо «Москва» як слово жіночого роду ну ніяк не може бути Римом - хіба римлянкою, - а статус римського давно собі приватизували даки (вони ж тепер так і називаються – румуни), але наявність у них зброї масового знищення і відсутність її у нас ставить наші відносини в ранг неприпустимо нерівних.

Москва постійно сум’ятиться – то вона самозванний Третій Рим, то столицею слов’янства себе називає, то столицею світової пролетарської революції і того ж світового пролетаріату самопроголошується, то центром православ’я – ніяк бідолахи не визначаться; але маючи зараз небезпечну іграшку, їм ніхто ні в чому не заперечує – чим би дитя не тішилось, лиш би не плакало. А нам з такими сусідами треба жити. Європі добре, вони відгородилися від азіатської монголо-татарської орди Москви Україною, Білоруссю, країнами Балтії; ми як фільтр, функція якого – стримувати у собі всю нечисть дикого совка. Європі ж після наших фільтрів залишаються запаковані грошами олігархи, світлі голови програмістів та інших спеціалістів, нафта та газ. Але ми, - перебуваючи в нерівних умовах, бо у нас немає ядерної зброї, а у них є, – завжди будемо жити, як на ядерній боєголовці, кнопка запуску якої знаходиться в біснуватого. І це буде до тих пір, аж доки поневолені народи Росії не позбудуться іга Москви і не використають своє природне право на національне самовизначення. Тоді в євроазіатському регіоні запанує мир.

Київ колись присмирив перший Рим племенами Атіли, поставив на місце другий Рим – Константинополь, то і самозваний третій Рим, прийде час, приструнить без всяких там піндосів чи сальних європейців. Але тільки завдяки наявності у нас ядерної зброї. І тому, що саме Україна не буде ні на кого нападати, а виключно оборонятьсь. Після відновлення Україною ядерного статусу тільки хворі на сказ собаки будуть гавкати про російський Крим, Севастополь чи про інші територіальні претензії до України зі сторони Золотої орди, котра перенесла свого часу свою столицю до Москви. Але на таких собак є звичайні медичні способи лікування. Напевно, колись так і буде.

Та і пов’язані з цим деякі внутрішні проблеми вирішуватимуться в Україні. Насамперед те, що всі п’ять мільйонів тих, хто приїхав в Україну з Росії після Голодомору і війни та вважають себе головними в Україні, бо їх і їхніх батьків-дідів прислала Москва для русифікації та окупації, тепер ненавидітимуть Україну та все українське не так голосно. І ніяке кремлівське фінансування проросійських шабашів вже не допоможе їм у розчленуванні і розірванні України, чим вони професійно займаються останні сімнадцять років.

Але це все виключно наші проблеми, хоча такі ж проблеми має все наше недосконале людство.

Чим швидше, тим краще, але повинно поставитись правдиво глобальне відповідальне питання. Людство повинно прийти до вибору: або всі учасники міжнародного співтовариства мають право за бажанням своїх народів мати зброю масового ураження, або всі учасники міжнародного співтовариства, всі уряди повинні остаточно, безповоротно і абсолютно відмовитись від неї.

Тож хто, як не Україна, - але не з цим урядом, президентом чи Верховною Радою, - як держава, що першою в світовій історії відмовилась від ядерної зброї, має ініціювати в ООН відмову від ядерного озброювання у всьому світі. Це і є призначенням України на світовій арені. Нехай це навіть стане ідеєю фікс, але ця мета є благородною і важливою. А якщо агресивні імперіалісти США та Росія на це не підуть і далі будуть тероризувати своїх сусідів і цілий світ, то кожна держава має право на власний ядерний арсенал. І треба брати приклад з тієї ж Північної Кореї й відстоювати перш за все свої інтереси, а не бути чиїмось холуями – як не Вашингтону, то Москви.

ПАВЛОВСЬКИЙ Андрій




Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні та гіперпосиланням в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права».






МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов