АНТИОЛІГАРХІЧНЕ ПОЛІТИЧНЕ ВИДАННЯ

НАДСИЛАЙТЕ НАМ СВОЇ СТАТТІ ЯКІ ДОПОВНЮВАТИМУТЬ ЗМІСТ САЙТУ ЗА АДРЕСОЮ: stopcom@ukr.net ВОНИ ОБОВ"ЯЗКОВО БУДУТЬ НАДРУКОВАНІ!           ПИШІТЬ НАМ: stopcom@ukr.net           
Головна сторінка
непарламентський
опозиційний сайт

НАВІГАЦІЯ
По сайту
• Головна
• Україна
• Світ
• Аналітика
• Спорт
• Фото
• Відео
• Література
 
Влада Закону
Законність і ваші права
• ВГО "ВЛАДА ЗАКОНУ"
• Законодавство і право
• Коментарі фахівців
• Антикорупційна програма
• Зразки документів
 
Про нас
Проект
• Редакція
• Співробітництво
• Зворотній звязок
Адміністративна відповідальність працівників сфери охорони здоров’я
01.04.2009р.

Норми Основ законодавства про охорону здоров’я відзначають, що винні у порушенні законодавства про охорону здоров'я особи несуть, серед інших видів, і адміністративну відповідальність згідно із законодавством [1]. Цей вид відповідальності – другий за суворістю серед передбачених законодавством України, і відрізняється від кримінальної своїми більш м’якими санкціями, а також тим, що настає за суспільно шкідливе правопорушення (а не суспільно небезпечне, як кримінальна відповідальність) – адміністративний проступок (а не, відповідно, злочин у випадку притягнення до кримінальної відповідальності [2]).

Отож, адміністративна відповідальність - це форма реагування держави на адміністративні правопорушення, яка виявляється в застосуванні повноважними державними органами, посадовими особами адміністративних санкцій щодо винної особи у межах і порядку, встановлених законодавством. Хоча аналізований вид відповідальності реалізується в обов‘язку порушника зазнати певних обмежень, чи інших несприятливих наслідків, що визначені санкцією порушеної статті закону, зводити поняття адміністративної відповідальності до поняття адміністративного стягнення вважається невірним, бо адміністративна відповідальність включає такі елементи, як державний осуд діяння (дії чи бездіяльності) і особу, яка його скоїла, та застосування до порушника заходів, визначених санкцією порушеної статті закону [3; С. 18-20]. Яка практична користь пацієнту з накладення на медичного чи фармацевтичного працівника адміністративного стягнення? Вона в тому, що постановою про накладення адмінстягнення фіксується факт винних дій особи, яку притягають до відповідальності, а тому при потребі стягнення матеріальних та/або моральних збитків з цієї особи така постанова буде належним доказом для суду, аби задовольнити вимоги про стягнення збитків.

Опис адміністративних правопорушень, за які можна притягти працівника у сфері охорони здоров’я до адміністративної відповідальності, міститься переважно в Кодексі України про адміністративну відповідальність (далі: КУпАП), однак не лише в ньому.

Зокрема, глава 5 розділу ІІ Особливої частини КУпАП “Адміністративні правопорушення в галузі охорони праці і здоров'я населення” включає притягнення до адміністративної відповідальності, зокрема, за наступні адміністративні правопорушення: порушення санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм (ст. 42); заготівля, переробка або збут радіоактивно забруднених продуктів харчування чи іншої продукції (ст. 42-2); виробництво, зберігання, транспортування або реалізація продуктів харчування чи продовольчої сировини, забруднених мікроорганізмами та іншими біологічними агентами понад гранично допустимі рівні (ст. 42-3); порушення встановленого порядку взяття, переробки, зберігання, реалізації і застосування донорської крові та (або) її компонентів і препаратів (ст. 45-1); умисне приховування джерела зараження венеричною хворобою (ст. 46); порушення вимог режиму радіаційної безпеки в місцевостях, що зазнали радіоактивного забруднення (ст. 46-1); порушення встановлених законодавством вимог щодо заняття народною медициною (цілительством) (ст. 46-2).

Також в сфері охорони здоров’я можуть вчинятися й інші адміністративні правопорушення, наприклад щодо якості виробництва медичних препаратів, які, в свою чергу, передбачені главою 13 КУпАП “Адміністративні правопорушення в галузі стандартизації, якості продукції, метрології та сертифікації”: випуск і реалізація продукції, яка не відповідає вимогам стандартів (ст. 167); випуск у продаж нестандартної продукції (ст. 168); виконання робіт, надання послуг громадянам-споживачам, що не відповідають вимогам стандартів, норм і правил (ст. 168-1); передача замовнику або у виробництво документації, яка не відповідає вимогам стандартів (ст. 169); недодержання стандартів при транспортуванні, зберіганні і використанні продукції (ст. 170) та ін.

Крім того, КУпАП містить такі адміністративні проступки, як: невиконання законних вимог посадових осіб органів державного контролю якості лікарських засобів (ст. 188-10 КУпАП); невиконання постанов, розпоряджень, приписів, висновків, а так само інших законних вимог посадових осіб органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби (ст. 188-11 КУпАП); порушення права на інформацію (ст. 212-3 КУпАП) [4] – щодо останнього, однак, слід пам’ятати, що посадові особи, на яких поширюється дія Закону України "Про боротьбу з корупцією" [5], притягаються до відповідальності за такі діяння відповідно до Закону України "Про боротьбу з корупцією (детальніше див. тут: http://www.100p.com.ua/statti/borotba_z_koruptsijeju.html).

Все це - проступки з так званим формальним складом, тобто обов’язковою ознакою виступає лише факт вчинення протиправного діяння (крім недодержання стандартів і технічних умов при транспортуванні, зберіганні і використанні (експлуатації) продукції (ст. 170 КУпАП), при якому для притягнення до адміністративної відповідальності обов’язкове настання шкідливих наслідків – зниження якості, псування або наднормативні втрати продукції), тому кожне з перелічених діянь буде вважатися адміністративним правопорушенням зразу ж після його вчинення, незважаючи, чи настав протиправний результат від вчинення того чи іншого правопорушення, і чи мав місце причинний зв’язок між діянням та цими результатами (наслідками) [6].

Одним із обов’язкових елементів складу кожного з перелічених вище адміністративних правопорушень є їх суб’єкт, тобто особа, яка здійснила проступок і до якої може бути застосовано адміністративне стягнення. Загальними ознаками суб’єкта аналізованих адміністративних проступків і адміністративної відповідальності за них є те, що ним обов’язково є фізична особа – людина, яка досягла 16-річного віку і вона є осудною на момент вчинення правопорушення, тобто розуміє (усвідомлює) протиправність своїх діянь і керує ними. Разом з тим ряд вище перелічених статей передбачають наявність і спеціального суб’єкта з притаманними лише йому ознаками. Йдеться перш за все про посадових осіб, громадян-власників підприємств чи уповноважених ними осіб, громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, які підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони здоров'я населення, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.

Іншим спеціальним суб’єктом є особа, яка була у контакті з хворими на венеричну хворобу – це стосується такого порушення, як умисне приховування джерела зараження венеричною хворобою (ст. 46 КУпАП).

Останнім елементом складу розглядуваних адміністративних правопорушень є їх суб’єктивна сторона, тобто вина – психічне ставлення суб’єкта до вчиненого ним правопорушення і до шкідливих наслідків, які настали чи могли б настати. Вина є необхідною умовою відповідальності. Якщо в діяннях особи вину не встановлено, а шкідливі наслідки стали результатом випадкових обставин – немає суб’єктивної сторони, немає адміністративного проступку, немає адміністративної відповідальності. Більшість з перелічених вище проступків можуть бути вчинені як умисно, так і з необережності, однак є ряд проступків, які можуть бути вчинені лише умисно, наприклад, вже згадувана нами ст. 46 КУпАП - Умисне приховування джерела зараження венеричною хворобою; ч. 3 ст. 46-1 - Умисне придбання і використання для виробничих потреб зазначених у цій статті будівельних матеріалів, устаткування, транспортних засобів, які винесено або вивезено з території, що зазнала радіоактивного забруднення [6].

До кого необхідно звертатись, аби винні особи були притягнуті до адміністративної відповідальності? Перш за все, загальні правила щодо оскарження дій медиків подані досить докладно Порталом захисту прав пацієнтів, з ними можна ознайомитись за адресою http://www.healthrights.in/algorithmactions/fullnews.php?id=7. Крім того, слід враховувати передбачену законом компетенцію різних державний органів та посадових осіб щодо різних правопорушень.

Так, складати протоколи про адміністративні правопорушення в розглядуваній нами сфері мають право, згідно ст. 255 КУпАП:

- уповноважені на те посадові особи органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби - щодо правопорушення, передбаченого ст. 42 КУпАП;

- уповноважені на те посадові особи органів у справах захисту прав споживачів, органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, органів державного ветеринарного нагляду, лабораторій радіаційного контролю міністерств і відомств України, організацій споживчої кооперації - щодо правопорушення, передбаченого ст. 42-2 КУпАП;

- уповноважені на те посадові особи органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, органів державного ветеринарного нагляду - щодо правопорушення, передбаченого ст. 42-3 КУпАП;

- уповноважені на те посадові особи органів охорони здоров'я - щодо правопорушень, передбачених статтями 45-1, 46, 46-2, статті 167 - 170 (про правопорушення, пов'язані з недодержанням вимог стандартів, норм, правил і технічних умов щодо лікарських засобів);

- уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ – щодо правопорушень, передбачених статтями 46-1, 46-2 КУпАП;

- прокурор або уповноважена ним особа з числа працівників прокуратури – щодо правопорушення, передбаченого ст. 212-3 КУпАП.

Розглядати ж справи про вище перелічені адміністративні правопорушення мають право наступні органи та посадові особи:

 відповідно до ст. 236 КУпАП, органи, установи та заклади державної санітарно-епідеміологічної служби розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням державних санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм (стаття 42), а також про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 167, 168-1, 170 (коли вони є порушеннями санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), та статтею 188-11 КУпАП, - від імені органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення в межах територій та об'єктів нагляду, визначених законодавством, мають право: 1) головний державний санітарний лікар України та його заступники, головні державні санітарні лікарі Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, головні державні санітарні лікарі водного, залізничного, повітряного транспорту, водних басейнів, залізниць та їх заступники, головні державні санітарні лікарі районів, міст, районів у містах, лінійних підрозділів та об'єктів водного, залізничного, повітряного транспорту, об'єктів, що мають особливий режим роботи, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, з'єднань, частин та підрозділів і їх заступники; 2) лікарі-гігієністи, лікарі-епідеміологи органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби - щодо адміністративних правопорушень, передбачених статтями 42, 167, 168-1, 170 (коли вони є порушеннями санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм);

 відповідно до ст. 244-8 КУпАП, органи державного контролю якості лікарських засобів розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з недодержанням вимог стандартів, норм, правил і технічних умов під час виробництва, зберігання, транспортування, реалізації чи використання лікарських засобів, передбачені статтями 167 - 170 КУпАП, з порушенням встановленого порядку взяття, переробки, зберігання, реалізації і застосування донорської крові та (або) її компонентів і препаратів (стаття 45-1), а також з невиконанням законних вимог посадових осіб органів державного контролю якості лікарських засобів (стаття 188-10), - від імені органів державного контролю якості лікарських засобів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Головний державний інспектор України з контролю якості лікарських засобів та його заступники, начальники державних інспекцій з контролю якості лікарських засобів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, їх заступники та державні інспектори з контролю якості лікарських засобів;

 відповідно до ст. 221 КУпАП, судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 42-2, 42-3, 46-1, 46-2, 212-3 КУпАП.

Санкції, передбачені вище розглянутими статтями, - це штрафи різних розмірів, конфіскація недоброякісної продукції.

Використані джерела:

1. Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» вiд 19.11.1992 № 2801-XII. // Сайт Верховної Ради України «Законодавство України». - http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2801-12&p=1237448648332165.

2. Співак М.В. Правові проблеми застосування адміністративної відповідальності в галузі охорони здоров’я. // http://www.lex-line.com.ua/?go=full_article&id=314.

3. Агапов А. Б. Административная ответственность. – М.: Статут. – 2004. – 351 с.

4. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 року № 8073-X. // http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=80731-10&p=1233303925821400

5. Закон України «Про боротьбу з корупцією» від 5 жовтня 1995 року N 356/95-ВР. // http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=356%2F95-%E2%F0&p=1233303925821400 .

6. Гладун З.С. Державна політика охорони здоров’я в Україні (адміністративно-правові проблеми формування і реалізації): Монографія – Тернопіль, „Економічна думка”, 2005 – 460 с. // http://pravo.biz.ua/content/025/.

Демінська А.А. / ВГО "Влада закону" /




Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні та гіперпосиланням в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права».






МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов