АНТИОЛІГАРХІЧНЕ ПОЛІТИЧНЕ ВИДАННЯ

НАДСИЛАЙТЕ НАМ СВОЇ СТАТТІ ЯКІ ДОПОВНЮВАТИМУТЬ ЗМІСТ САЙТУ ЗА АДРЕСОЮ: stopcom@ukr.net ВОНИ ОБОВ"ЯЗКОВО БУДУТЬ НАДРУКОВАНІ!           ПИШІТЬ НАМ: stopcom@ukr.net           
Головна сторінка
непарламентський
опозиційний сайт

НАВІГАЦІЯ
По сайту
• Головна
• Україна
• Світ
• Аналітика
• Спорт
• Фото
• Відео
• Література
 
Влада Закону
Законність і ваші права
• ВГО "ВЛАДА ЗАКОНУ"
• Законодавство і право
• Коментарі фахівців
• Антикорупційна програма
• Зразки документів
 
Про нас
Проект
• Редакція
• Співробітництво
• Зворотній звязок
«А Вас, Штірліц, я попрошу залишитись»
09.03.2009р.

Аби ретельно розглянути окремих кандидатів в судді, профільний комітет парламенту готовий їх слухати й через рік…

Статті 9, 10 Закону України «Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України» чітко визначають роль профільного комітету Верховної Ради в процесі обрання судді безстроково. Зокрема, встановлено, що комітет розглядає подання в місячний строк з дня його надходження. У випадку необхідності перевірки фактів, котрі не дозволяють прийняти рішення, цей строк може бути продовжений самим комітетом, але не більш ніж на 2 місяці. Виняток складає лише міжсесійний період роботи парламенту, на котрий такий строк переривається.

За результатами розгляду комітет має право прийняти рішення або рекомендувати парламенту обрати того чи іншого кандидата суддею безстроково, або не рекомендувати. В будь-якому випадку (навіть якщо матиме місце негативне рішення комітету) кандидатура повинна бути внесена до сесійної зали, де на пленарному засіданні й приймається остаточне рішення. Причому воно може відрізнятися від позиції профільного комітету.

Що з стосується підстав для продовження строку розгляду матеріалів щодо судді, то очевидно, що такими можуть бути відсутність судді, необхідність проведення додаткової перевірки відомостей, викладених у зверненнях громадян або матеріалах стосовно діяльності судді.

Також відзначимо, що у випадку надходження матеріалів по кандидатах, секретаріат повинен в триденний строк поширити серед народних депутатів (всіх, не членів комітету) інформацію по кандидатах, вказавши день та час засідання комітету по конкретному судді.

Так написано в спеціальному законі. Але якби це співпадало з практикою, напевно не було б у комітеті з питань правосуддя (далі — комітет) кандидатур, які розглядаються по року і більше. Отже, кілька фактів із життя комітету.

Пільгова черга?

Одразу ж обмовимося, що вміняти профільному комітету обов’язок, який залишився від попереднього скликання, ми не маємо на меті, але, тим не менш, як пояснити, чому залишаються нерозглянутими матеріали, які надійшли в 2007 році, і розглядаються матеріали, які надійшли в 2009 році? При чому це спостереження самих депутатів, які входять до складу комітету. Наприклад, 18 лютого 2009 року на засіданні комітету була розглянута кандидатура Олександра Прокопенка, судді Апеляційного суду Сумської області, у відношенні котрого наявне подання про обрання достроково до Верховного Суду України. Як підкреслила народний депутат Олена Шустик, цей кандидат написав заяву 4 лютого, через два дні був рекомендований вищою кваліфікаційною комісією суддів. Після цього 16 лютого на нього було внесено подання, 18-го — дав рекомендацію комітет, а 19-го було вже й прийнято постанову Верховної Ради. Причому при обговоренні в комітеті відзначалось, що в ВСУ клопочуть про якнайшвидше наповнення цього суду суддями, котрі, як передбачається, увійдуть до Судової палати з кримінальних справ, оскільки в цій палаті велике навантаження на діючих суддів. Без відносно до кандидата все ж думається, що в місцевих судах навантаження ніскільки не менше.

Для порівняння: кандидатура судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Ірини Клименко, котра з 2006 року, залишаючись на посаді судді, не має повноважень по здійсненню судочинства, була розглянута всього тижнем раніше — 11 лютого. Причому все ще надходять скарги відносно її роботи суддею, оскільки їй довелося в 2003 році розглядати справу по реєстратору акцій ВАТ «Нікопольський завод феросплавів». І комітет, очікуючи результатів перевірки чергового звернення, кілька років відкладав прийняття рішення. Відзначимо, що на згаданому засіданні пані Клименко рекомендацію комітету таки отримала, незважаючи на наявність свіжої скарги у Вищій раді юстиції.

За єдину практику

Зрештою, попереднє рішення не особливо типове для комітету. Зазвичай, якщо наявна нерозглянута скарга або в комітеті, або в Вищій раді юстиції, кандидатуру відкладають або навіть створюють робочу групу з проведення перевірки.

Але говорити про типовість будь-якого для комітету навряд чи можливо напевне. Хоча єдиної практики в комітеті немає. Наприклад, 11 лютого цього року на засіданні під час розгляду питання про обрання безстроково судді Соломенского районного суду м. Киї¬в Людмили Кізюн, відомої своєю неординарною поведінкою, одним народним депутатом було оголошено про наявність у нього заяви громадянина у відношенні судді Кізюн, факти з котрої необхідно перевірити, а іншими було заявлено про наявність особистої зацікавленості депутата в затримці розгляду даного питання. Насамкінець комітет прийняв рішення рекомендувати суддю до обрання безстроково, хоча на пленарному засіданні її кандидатура була виключена і направлена на ще один розгляд у комітет. Але суть не в цьому.

Суть в тому (про що неодноразово заявляє секретар комітету Анжеліка Лабунська), що в комітеті немає єдиної практики та чіткої позиції, в яких випадках питання відкладається, а в яких - розглядається. Це стосується і питань черговості розгляду кандидатів. Але в профільному підкомітеті на такі зауваження особливо не реагують.

Відзначимо позиції народного депутата Святослава Олійника з даного питання, який підкреслив, що подібні суперечки, як правило, виникають, якщо скарги на суддів з’являються не очікувано на самому засіданні. Зокрема, він звернувся до колег, до яких надходять подібні скарги, перед комітетом інформувати про них, аби вони були розглянуті хоча б підкомітетом. Тоді б скоротилася кількість різноманітних «розборок» в присутності суддів і запрошених гостей.

Маємо сміливість відзначити, вельми раціональна пропозиція в контексті законодавчої норми — щойно матеріали на суддів надходять до комітету, про них мають бути інформовані всі народні депутати України.

Робочій групі — в лету?

Між тим, викладене — ще не найбільш цікаве в роботі комітету. Особливо привертає увагу проведення народними депутатами власних перевірок заяв і скарг. Наведемо лише факти, адже робити висновки з них — справа невдячна.

Із засідання комітету 4 лютого 2009 року:

— По судді Апеляційного суду Рівненської області Миколі Герасимчуку. Зі слів доповідача, голови підкомітету Юрія Бута, ще 6 лютого 2008 року комітет відклав розгляд цієї кандидатури у зв’язку з необхідністю провести перевірку. Перевірку проводять кілька членів комітету. Також доповідачем було оголошено, що раніше було рішення Кваліфікаційної комісії суддів загальних судів Житомирського апеляційного округу про внесення подання про звільнення, котре в подальшому суддя оскаржив до Вищої ради юстиції, за результатами перевірки котрого було встановлено, що підстав для внесення подання про звільнення судді з посади виявлено не було. Інших скарг в комітеті на даний час немає.

Але в результаті народні депутати встановили, що: по-перше, жодним із членів робочої групи перевірка не проводилась, по-друге, ніхто з них не пам’ятає суті скарги, для перевірки котрої робоча група створювалась. Тому комітет прийняв рішення… відкласти розгляд кандидатури судді Герасимчука. На скільки? Не виключено, що ще на рік.

— По судді Високо польського районного суду Херсонської області Валерію Дривгалю. Як проінформував Юрій Бут, у судді повноваження припинились ще в грудні 2006 року. Потім 21 березня 2007 року та 20 травня 2008 року комітетом розгляд кандидатури було відкладено. Сьогодні повинна трьома членами комітету проводитись перевірка, котра, зі слів доповідача, насправді не здійснюється. Також прозвучала інформація представника Вищої ради юстиції Володимира Колісниченка про те, що повністю уже було розглянуто дві скарги на цього суддю, за результатами перевірки підстав для звільнення судді за порушення присяги встановлено не було. Хоча не уточнювалось, чи розглядалася повністю скарга, перевірку котрої повинна була здійснювати робоча група, комітет прийняв рішення рекомендувати парламенту обрати пана Дривгаля суддею безстроково.

— По судді Теофіпольського ¬районного суду Хмельницької області Світлані Друч¬ковій. 22 квітня 2008 року комітет уже дав свою рекомендацію цій судді, але кандидатура була знята на пленарному засіданні, в зв’язку з чим призначена перевірка комітету. Зокрема, зняли кандидатуру за скаргою народного депутата Василя Кравчука. Також доповідач повідомив, що рада суддів Хмельницької області, перевіривши заяву народного депутата, обмежилась обговоренням. Це ж підтвердила і народний депутат, яка здійснює перевірку, підкресливши, що насправді в діях судді були виявлені порушення закону, але вони мали місце в 2003 році, коли суддя працювала на посаді ще перший рік, тому й рада суддів не розглядала питання про притягнення до відповідальності. Сама суддя визнала за собою порушення, підкресливши, що в подальшій практиці порушень не допускає. Тим не менш, комітет прийняв рішення спрямувати результати перевірки до Вищої ради юстиції, аби там прийняли рішення щодо доцільності накладення стягнення на суддю або внесення подання про звільнення за порушення присяги. А сам комітет відклав прийняття рішення з даного питання.

Примітно, що на засіданні комітету 18 лютого 2009 року були винесені кандидатури восьми суддів, по котрих ще в 2008 році створювались робочі групи і повинні були перевірятися факти, викладені в скаргах на них. Причому незалежно від того, чи була проведена перевірка, які її результати, розгляд питання не виявився результативним — у випадку, якби був результат робочої групи, його просили оформити письмово.

Ірина ГОНЧАР

Переклад з російської. Стаття російською знаходиться на: «Юридична практика»




Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні та гіперпосиланням в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права».






МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов