АНТИОЛІГАРХІЧНЕ ПОЛІТИЧНЕ ВИДАННЯ

НАДСИЛАЙТЕ НАМ СВОЇ СТАТТІ ЯКІ ДОПОВНЮВАТИМУТЬ ЗМІСТ САЙТУ ЗА АДРЕСОЮ: STOPCOM@UKR.NET ВОНИ ОБОВ"ЯЗКОВО БУДУТЬ НАДРУКОВАНІ!           ЯКЩО ВИ МАЄТЕ БАЖАННЯ ДОПОВНИТИ АБО ЗАПЕРЕЧИТИ ЦЮ СТАТТЮ, ТО МИ ЧЕКАЄМО НА ВАШІ КОМЕНТАРІ АБО ДОПОВНЕННЯ ЗА АДРЕСОЮ: STOPCOM@UKR.NET           
Головна
непарламентський
опозиційний сайт

НАВІГАЦІЯ
По сайту
• Головна
• Україна
• Світ
• Аналітика
• Спорт
• Фото
• Відео
• Література
 
Влада Закону
Законність і ваші права
• ВГО "ВЛАДА ЗАКОНУ"
• Законодавство і право
• Коментарі фахівців
• Антикорупційна програма
• Зразки документів
 
Про нас
Проект
• Редакція
• Співробітництво
• Зворотній звязок
Революція з телевізора та Інтернету.
14.04.2008р.

Кажуть, що коли винайшли письмо, то мудрі люди казали, що людство остаточно тепер отупіє, так як перестане запам’ятовувати знання. І справді, з тих пір мозок людини завантажується десь тільки на 10%. Щоправда від початку записували тільки щось важливе, в основному закони, закони людські та закони Неба. Тобто на дрібниці не розмінювались, бо важко було на камінцях (скрижалі) багато писати чи потім переписувати. Носії інформації були важкими та незручними. Папір врятував лінивих і цікавих. Інформації стало більше і вже писати та читати вже можна було що завгодно.

З винаходом друкарських верстаків написане взагалі стало масовим здобуттям. Інформація не просто писалася, але й поширювалася в тираж. Знання стали доступними, але і одночасно масовими. Колись юриспруденція поміщалася у дванадцяти таблицях, тепер же в Україні діє приблизно 140 тисяч різноманітних нормативно-правових актів. І кінця і краю їх штампуванню нема. Але інформаційна революція почалась вже у ХХ столітті. Радіо, телебачення, Інтернет зробило з людства жуйну корову, яка пережовує жуйку інформації, яку вже не обов’язково обдумувати чи розуміти, бо хтось вже її сам добре пожував і поклав вам до рота.

При потребі розважатися і вбивати час від нудьги, кращого способу ніж дивитися телевізор просто не існує. Там все розжують, пояснять і спростять для зручності те, що вам залишиться сприйняти в свою голову. Нас смішать клоуни, в новинах розповідають про смерть кров та трагедії, а спортивні передачі чи серіали дозволяють нам переживати емоції. Власники телевізійних каналів є власниками людських душ. Телевізор є в кожному домі і його використання є дешевим задоволенням. З телевізора на нас і на наш вибір впливає реклама. Рекламуються товари, ідеї, способи життя, обличчя, громадська думка, влада. Все рекламується, бо все і всі продаються і купуються. Якби не вигода, то ніхто б нічого і не пропонував, але навіть новини можна сприймати як рекламу всього, що відбувається в країні та світі. Тобто рекламу тих подій, що сталися чи мають статися, бо ж напевно якісь події обов’язково будуть замовчуватись, бо висвітлення їх є для когось не вигідним, або навпаки.

З інтернетом справи виглядають трохи інакше, тут нібито більше свободи. Кожний душевнохворий може залізти у форуми чи коментарі матеріалів і обгадити всіх і вся, і йому за це нічого не буде, бо той, що гадить виступає під псевдонімом. У вас при цьому є свобода все це не читати, бо законодавство на подібні випадки не розповсюджується. На відміну від телебачення до Інтернету таки треба прикласти певні зусилля, тобто читати. Якщо, звичайно, відвідувача не цікавить порно, або щось таке інше де інтелекту не вимагається. Ще величезний плюс інтернетівського інформаційного простору це всеохоплюваність та мобільність. За короткий час можна організувати підтримку чогось свого фактично у цілому світі. І це доводять події з мандрування олімпійського вогню. Всі спроби його гасіння мобілізуються виключно силами інтернету.

От і виходить, що за допомогою телевізора можна промити голови всім і підштовхнути маси до революційних дій. Але тут ще багато що залежить від волі власників телеканалів і вони ніколи не відмовляться по зловживати цією владою. А з допомогою інтернету можна безцензурно проводити якийсь певний свій світогляд, знайти однодумців і організуватися. Хоча як телеглядачів так і користувачів інтернетом об’єднює спільна лінь до будь-якихось активних дій. Сидячи чи лежачи завжди легше воювати словами ніж ділом. Та і вся енергія виходить на клавіатуру чи екран, а на щось інше вже не вистачає ні сил, ні бажання. Тому, революції через живе слово відбувались, через друковане слово теж були соціальні заворушення, і навіть телебачення багато чому сприяло в тому, що люди одержуючи якусь певну порцію правди, були підштовхнуті до радикальних дій. В Інтернету, так треба розуміти, ще все попереду. І чим масовіше буде його використання, тим більше шансів на те, що за його допомогою можна буде змінити світ. А тому дослідження цього питання не є остаточним, і в залежності від подій матиме своє продовження.

Олександр Мироненко




Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні та гіперпосиланням в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права».






МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов