Привід в кримінальному процесі застосовується відповідно до статей 70, 72, 135, 136. 288, 290, 292 Кримінально-процесуального кодексу (далі: КПК) України [1] та Інструкції про порядок виконання постанов прокурорів, суддів, слідчих, органів дізнання і ухвал судів про привід підозрюваних, обвинувачених, підсудних, свідків і потерпілих, затвердженої наказом МВС України від 23 грудня 1995 p. № 864 [2]. Це процесуальний захід, змістом якого є примусове доставлення співробітниками міліції свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного, котрі ухиляються без поважних причин від добровільної явки за викликом особи, яка здійснює досудове розслідування в кримінальній справі, прокурора, суду або судді. Привід без попереднього виклику може бути застосований тільки в тих випадках, коли особа ухиляється від слідства (суду) або не має постійного місця проживання.

Підставою для виконання приводу може бути ухвала суду, постанова судді, прокурора, слідчого чи органу дізнання. Цей документ оголошується особі під розписку перед його виконанням. Виконується привід органами внутрішніх справ і здійснюється, крім виняткових випадків, удень. Привід неповнолітнього свідка, потерпілого, обвинуваченого, підозрюваного чи підсудного, що не досягли шістнадцяти років, проводиться з оповіщенням його батьків або інших законних представників. Привід не виконується, якщо існують обставини, що фактично перешкоджають цьому: стихійне лихо, хвороба особи або члена її родини, які позбавляють особу можливості слідувати до місця виклику, якщо це підтверджено в установленому порядку лікарем тощо.

Крім того, суттєвим елементом змісту принципу недоторканості особи є те, що особа не може бути піддана особистому обшуку інакше як на підставі і в порядку, передбачених законом.

Обшук особи провадиться з додержанням вимог ст. 184 КПК України. Процесуальний порядок цього обшуку передбачає обов'язкову участь понятих, що є однією з гарантій додержання законності та забезпечення прав людини і громадянина.

Так, за наявності достатніх підстав вважати, що знаряддя злочину, речі й цінності, здобуті злочинним шляхом, а також інші предмети і документи, які мають значення для встановлення істини в справі чи забезпечення цивільного позову, знаходяться в якої-небудь особи, з метою вилучення предметів і документів, які можуть мати доказове значення і які знаходяться при певній особі, слідчий може провести обшук особи чи виїмку у неї цих предметів або документів.

Обшук проводиться за вмотивованою постановою слідчого з санкції прокурора чи його заступника, проте у невідкладних випадках може бути проведений без санкції прокурора, але з наступним повідомленням прокурора в добовий строк про проведений обшук та його результати. Обшук особи та виїмка у неї предметів і документів можуть бути проведені без постанови у таких випадках:

o при фізичному захопленні підозрюваного уповноваженими на те особами, якщо є достатні підстави вважати, що затриманий має при собі зброю або інші предмети, які становлять загрозу для оточуючих, чи намагається звільнитися від доказів, які викривають його чи інших осіб у вчиненні злочину;

o при затриманні підозрюваного;

o при взятті підозрюваного, обвинуваченого під варту;

o за наявності достатніх підстав вважати, що особа, яка знаходиться в приміщенні, де проводиться обшук чи примусова виїмка, приховує при собі предмети або документи, які мають значення для встановлення істини в справі.

Особи, які беруть участь у виконанні цих слідчих дій, повинні бути однієї статі з особою, яку обшукують чи у якої проводиться виїмка. Обшук співробітника кадрового складу розвідувального органу України при виконанні ним службових обов’язків здійснюється тільки в присутності офіційних представників цього органу.

Використані джерела:

1. Кримінально-процесуальний кодекс України вiд 28.12.1960 року № 1001-05. // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1001-05&p=1216193811428694

2. Інструкція про порядок виконання постанов прокурорів, суддів, слідчих, органів дізнання і ухвал судів про привід підозрюваних, обвинувачених, підсудних, свідків і потерпілих, затверджена наказом МВС України від 23 грудня 1995 p. № 864. // http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0014-96