АНТИОЛІГАРХІЧНЕ ПОЛІТИЧНЕ ВИДАННЯ

НАДСИЛАЙТЕ НАМ СВОЇ СТАТТІ ЯКІ ДОПОВНЮВАТИМУТЬ ЗМІСТ САЙТУ ЗА АДРЕСОЮ: STOPCOM@UKR.NET ВОНИ ОБОВ"ЯЗКОВО БУДУТЬ НАДРУКОВАНІ!           ЯКЩО ВИ МАЄТЕ БАЖАННЯ ДОПОВНИТИ АБО ЗАПЕРЕЧИТИ ЦЮ СТАТТЮ, ТО МИ ЧЕКАЄМО НА ВАШІ КОМЕНТАРІ АБО ДОПОВНЕННЯ ЗА АДРЕСОЮ: STOPCOM@UKR.NET           
Головна
непарламентський
опозиційний сайт

НАВІГАЦІЯ
По сайту
• Головна
• Україна
• Світ
• Аналітика
• Спорт
• Фото
• Відео
• Література
 
Влада Закону
Законність і ваші права
• ВГО "ВЛАДА ЗАКОНУ"
• Законодавство і право
• Коментарі фахівців
• Антикорупційна програма
• Зразки документів
 
Про нас
Проект
• Редакція
• Співробітництво
• Зворотній звязок
Констатуємо: Смерть помаранчевої революції
02.10.2008р.

Символічний випадок трапився в Києві. На Контрактовій площі розібрали пам'ятник Майдану, який був встановлений три роки тому на базі старенького, але діючого фонтану на честь «помаранчевої революції». В Подільській районній адміністрації вирішили, що фонтан давно пора реконструювати, до того ж він порядком засмітився. І взялися за справу – верхню частину пам'ятника розібрали і відвезли, а фонтан захистили парканом. У нас завжди так, що під шумок встановлюють нові порядки. Бо нібито йдеться про реконструкції фонтану, а чи повернуть пам'ятник на колишнє місце – доки вирішують. Напевно ні. Помаранчева революція була бурхливою, але повзуча контрреволюція не тільки звела нанівець всі досягнення, але й Україна відкотилася далеко назад, далеко за межу раннього кучмізму.

Маленький пам’ятник, маленьку згадку про ті події і то вже не залишилося. Начебто нічого і не було. Пилюка і не більше. Отже, не будуть виходити з протестом обурені революційні маси. Та і «Разом нас багато – нас не подолати!» щось не чути вулицями Києва. Проковтнули. Більшість з тих, хто тоді був на Майдані, соромиться того, що повівся на так звану революцію вождів-номенклатурників, які ділили між собою владу, не знаючи, що потім з нею треба робити.

Свого часу популярно було говорити словосполучення «ідеали Майдану», тобто прагнення суспільства свободи, справедливості і т. д. Ці прагнення так і залишились прагненнями. Все це більшою частиною не було реалізовано, але в той же час термін «Розчарування в ідеалах Майдану» виглядає недолугим і надуманим. Натомість, напевно, люди розуміють це як розчарування в тих чи інших політичних силах та лідерах, що виявились неспроможними реалізувати дані обіцянки, або як зневіру в можливості досягнення ідеалів. Тобто людей залишили ні з чим, а самі лідери помаранчевих подій, як павуки в банці, гризуться за повноваження та посади.

А тому найкращим пам’ятником тих подій мають бути все-таки не пам’ятники, барельєфи чи фуршети жирних міністрів, а досягнення того, за що люди тоді виступили. Народ хоче жити в нормальній, цивілізованій країні. Люди хочуть гідного життя та добробуту. Люди хочуть жити безпечно і з впевненістю у завтрашньому дні. А показухи народу не треба.

Ще два-три роки після Майдану верхи розповідали казочку про ідеали майдану, хоча ніхто її по пунктах так і не записав. Зараз вже про це не говорять. А тому головним ідеалом майдану залишилося розчарування і відчуття безсилля, що нічого в цій державі змінити не можна. Що всі, хто дориваються до влади, є такими ж, як і ті, хто її позбувся.

Що буде на місці пам’ятника, міська влада Києва ще не знає. Але те, що там не буде тієї конструкції, яка була надгробним пам’ятником помаранчевим подіям, то це вже точно. Кому воно треба?

Олександр Мироненко




Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні та гіперпосиланням в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права».






МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов