НАША КОНТАКТНА ЕЛЕКТРОННА ПОШТА: stopcom@ukr.net або v_zakon@ukr.net      
                                                  Головна сторінка

 
Що робити, якщо вас затопили
18.11.2019 p.

Що, коли, як і чому потрібно робити після затоплення квартири, якщо потрібно відшкодувати збитки? Сьогодні надамо відповідь на найбільш поширені питання, які виникають в потерпілих і винуватців залиття.

Спочатку зупинімося на питаннях, які можуть виникати в потерпілих.

1. Якщо сталося затоплення, що потрібно робити перш за все?

Повідомити про залиття управителя (це колишні ЖЕКи) або об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (якщо в будинку таке створене).

Відповідно до п. 2.3.6. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджений наказом Держжитлокомунгоспу України 17.05.2005 року N 76, заявки на несправність інженерного обладнання або конструкцій повинні розглядатися в день їх надходження. Заявки, пов'язані з забезпеченням безпеки проживання, усуваються в терміновому порядку. У разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт.

Форма акту про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) визначена в додатку 4 вище вказаних Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05/print). Складення акту – основна початкова дія після залиття, якщо потерпілий бажає відшкодувати в майбутньому завдані збитки.

2. Чи потрібно фіксувати причини і наслідки затоплення за допомогою фото-, відеофіксації? Чи можна буде використати такі знімки і записи як докази в суді?

Фото- і відеофіксаця можлива, але не обов’язкова. Її результати дійсно можна використати при стягненні збитків в суді – в якості додаткових доказів.

Так, згідно частин 1 – 3 ст. 100 ЦПК України, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам’яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

При цьому слід пам’ятати, що, на відміну від власного приміщення, майно і особу винуватця можна фотографувати і фіксувати на відео, а згодом надавати цю інформацію до суду – зі згоди цієї особи.

3. Чи потрібні свідки під час затоплення?

Складання акту про затоплення передбачає участь і підписи свідків – сусідів, які бачили факт, масштаби, причини залиття. Показання свідків також згодом можуть бути заслухані в суді під час вирішення спору щодо відшкодування збитків. До суду можуть бути запрошені не лише зазначені в акті свідки-сусіди, але й будь-які інші особи, яким відомі обставини залиття, котрі потрібно довести. Однак ці обставини мають бути відомі їм не зі слів інших осіб, вони повинні бути очевидцями того, про що свідчитимуть.

4. Що потрібно зазначати у акті про затоплення квартири? Хто його має підписати?

В акті зазначають дату, місце його складання, склад комісії, яка обстежує причини і наслідки залиття, дату і місце залиття, його опис, що саме залито, які обсяги робіт, які речі і як пошкоджено, які причини залиття, висновки про те, що необхідно зробити і хто заподіяв шкоду. Акт підписують члени комісії. Вона має складатися, згідно вище зазначених Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, з головного інженера виконавця послуг, майстра технічної дільниці, майстра ремонтної дільниці, слюсаря-сантехніка, представників організації, яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та гарячого водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету. Як уже згадувалось вище, з актом ознайомлюють свідків (типова форма акта передбачає двох), які також проставляють в ньому свої підписи.

5. Якщо винуватець відмовляється підписувати акт, що робити?

Якщо будь-хто із зазначених в акті осіб відмовився підписати його, слід зазначити про це в акті і вказати причину. Акт буде дійсним і за таких умов.

На жаль, трапляються випадки, коли винуватцем залиття є саме управитель будинку (ЖЕК) і його представник відмовляється від складання акту. Актуальна судова практика свідчить, що становище потерпілого і в такій ситуації не безнадійне. Факт залиття, який мав би бути посвідчений відповідним актом, можна буде доводити в суді іншими доказами: письмовими (листування з управляючою компанією), показаннями свідків, висновками експертиз, фотографіями і відео, на яких зафіксовані затоплення і пошкодження від нього.

6. Як і ким вираховується вартість збитків?

Вартість завданих збитків обраховується судовим експертом або оцінювачем. У справі зазвичай проводиться будівельно-технічна експертиза. Варто утриматися від ремонту після залиття квартири, поки її не огляне експерт. До огляду експертом квартири доцільно залучити винуватця залиття, аби він міг нарівні з потерпілим звертати увагу експерта на потребу врахування/неврахування тих чи інших пошкоджень.

7. Чи можна залучати експерта для оцінки завданих збитків перед поданням позову про відшкодування?

Так, згідно частини 3 ст. 102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Якщо експертний висновок вже є в потерпілого на день звернення до суду, він додається до позовної заяви; якщо немає – клопотання про призначення судової експертизи слід заявити в суді. Шукаючи необхідного судового експерта, можна скористатися реєстром атестованих судових експертів на сайті Мін'юсту (http://rase.minjust.gov.ua/search/getForm).

8. Чи може людина, постраждала від затоплення, отримати моральну компенсацію? У якому випадку? Як вона вимірюється?

В усіх випадках залиття потерпілі мають право заявити вимоги про стягнення з винуватця, окрім завданих збитків, також і компенсації моральної шкоди. Чітких розмірів немає, все вирішується судом індивідуально в кожному випадку залежно від глибини та тривалості душевних страждань потерпілого, з врахуванням вимог розумності і справедливості. Розмір компенсації моральної шкоди не залежить від розміру присудженого відшкодування збитків, не мусить бути пропорційним до нього. Натомість має бути враховано попередню поведінку винного, характер і тривалість вимушених змін в житті потерпілого.

9. Які документи і докази потрібно мати, аби звернутися до суду з позовом про відшкодування збитків, заданих залиттям?

Аби звернутися з позовом про відшкодування збитків до суду, потерпілому (надалі позивачеві) слід скласти позовну заяву, сплатити судовий збір, додати до позовної заяви докази його сплати та докази обставин справи. До позовної заяви можуть бути додані документи про право власності (або найм) позивача щодо квартири, акт про залиття, висновок експерта або оцінювача щодо розміру завданих внаслідок залиття збитків, докази вартості ремонту, якщо його вже проведено. Заявити про всі докази треба одразу, в позовній заяві, оскільки на пізніших стадіях процесу докази за загальним правилом не подаються.

Позовну заяву можна скласти самостійно або звернувшись по допомогу до юриста. Зміст і форма позовної заяви мають відповідати вимогам ст. 175 ЦПК України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/print).

Під час судового розгляду справи позивач доводить наявність і розмір шкоди, відповідач, якщо він заперечує проти позову, доводить відсутність своєї вини у спричиненні шкоди. Важливо, що позивач не зобов'язаний доводити суду вину відповідача. В тому ж випадку, якщо відповідач повністю визнає позов, тобто згоден на сплату заявленого відшкодування, позивачеві взагалі не потрібно нічого доводити.

10. Як розмежовується відповідальність за залиття квартири між управляючими компаніями, комунальними підприємствами та співвласниками житлового будинку?

Винуватцем залиття може бути власник квартири поверхом або кількома вище, управитель будинку (управляюча компанія, ЖЕК, ОСББ), виконавець тих чи інших робіт (комунальні підприємства). Виконавець в цьому розумінні – це юридична або фізична особа - підприємець, уповноважена співвласниками на виконання робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води (усіх разом або окремо конкретної), управитель або виконавець комунальної послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення у разі укладення споживачами з ним індивідуальних договорів про надання такої послуги та обслуговування відповідних внутрішньобудинкових мереж.

Найчастіше винуватцями затоплень є власники квартир. Вони відповідають за справність інженерного обладнання, встановленого в їхній квартирі, оскільки утримання та ремонт (своєчасна заміна) внутрішньоквартирних мереж водопостачання є обов?язком власника квартири. такий обов’язок випливає з пункту 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України «Про механізм впровадження Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» № 572 від 8 жовтня 1992 року, пунктів 3.7, 5.3 наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій» № 76 від 17 травня 2006 року, статті 151 ЖК України, статті 10 Закону «Про приватизацію державного житлового фонду».

Межа відповідальності власника квартири/приміщення проходить по таких точках:

- точка приєднання внутрішньобудинкової системи водовідведення багатоквартирного будинку до житлового (нежитлового) приміщення - трійник на відгалуженні від стояка внутрішньобудинкової системи водовідведення (трійник належить до внутрішньобудинкової системи);

- точка приєднання внутрішньобудинкової системи водопостачання та системи постачання гарячої води багатоквартирного будинку до житлового (нежитлового) приміщення - перша запірна арматура на відгалуженні від стояків у межах приміщення (запірна арматура не належить до внутрішньобудинкової системи);

- точка приєднання внутрішньобудинкової системи теплопостачання багатоквартирного будинку до житлового (нежитлового) приміщення - відгалуження від стояків у межах приміщення для вертикальної розводки, перша запірна арматура на відгалуженні від стояка за межами приміщення для горизонтальної розводки (запірна арматура не належить до внутрішньобудинкової системи).

Вище наведені межі визначені пунктом третім Порядку обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.08.2018 року N 219. За вказаними точками відповідальність переходить до виконавців.

Іноді власники квартир і виконавці можуть відповідати за залиття спільно. Наприклад, власник під час ремонту в квартирі облицьовує плиткою інженерне обладнання, до якого повинен мати доступ виконавець і той, своєю чергою, не може належно виконувати свої обов’язки з обслуговування внутрішньобудинкових систем водопостачання, що призводить до несвоєчасного виявлення протікання і подальшого залиття – одноразового або постійного. Або після тимчасового збільшення тиску води в трубах (відповідальність надавача послуг) зриває кран перед лічильником води в квартирі (межа відповідальності виконавця), при цьому кран перед залиттям було замінено власником самостійно, без участі виконавця (відповідальність власника квартири).

Якщо ж, наприклад, затоплена квартира на останньому поверсі внаслідок протікання даху, то винуватцем буде той, на чиєму балансі знаходиться будинок і хто має утримувати дах в справному стані – ОСББ, якщо таке створене, або управитель (колишній ЖЕК).

З’ясувати точки розмежування відповідальність між управителем і виконавцем можна з умов укладених між ними договорів на виконання тих чи інших робіт в будинку. Якщо у відповідних договорах такі точки не розмежовані, тоді слід керуватися вище наведеним Порядком обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води.

11. Чи обов’язкова для позову відповідь-відмова винуватця?

Ні, такої умови закон не вимагає. Втім, спробувати добровільно вирішити питання з винуватцем варто. Якщо вдасться добровільно домовитися про відшкодування (навіть часткове), це зекономить потерпілому час, нерви, судові витрати, непередбачуваність судового вирішення спору, а також підтримає добросусідські стосунки. Якщо потерпілий не взмозі сплатити всю суму завданих збитків грішми, можна домовитися про його участь в ремонті квартири.

12. До якого суду звертатися з позовами про затоплення, якщо спір між сусідами або з ОСББ чи управляючими компаніями (ЖЕКами)?

Позовну заяву в обох випадках слід подавати до місцевого загального суду. Якщо власником залитого приміщення є підприємець, який використовує його для здійснення підприємницької діяльності, або юридична особа, а винуватцем залиття є інші юридична особа або підприємець (наприклад, залиття розміщеного нижче офісу працівниками розміщеного вище офісу), то позовну заяву слід подавати до господарського суду.

13. Які строки позовної давності для справ про затоплення?

Звернутися до суду з позовом про відшкодування збитків, завданих затопленням, можна в межах трирічного строку позовної давності. Цей строк може перериватися вчиненням винуватцем дії, що свідчить про визнання ним свого обов'язку. Наприклад, якщо частину збитків винуватець відшкодував, а решту – ні, то потерпілий матиме ще три роки з моменту останньої сплати, щоб стягнути в судовому порядку решту добровільно не відшкодованих збитків. Однак чекати так довго не варто, оскільки в ході судового розгляду справи може виникнути потреба перевірити розмір збитків або причини залиття і судовому експерту буде значно важче зробити це точно.

14. Хто сплачує судовий збір? Чи може у такій справі людина сама себе представляти у суді?

Судовий збір сплачує позивач під час звернення з позовної заявою до суду. витрачену суму судового збору суд стягує позивачу з відповідача в тому випадку, якщо позов буде задоволено. Якщо позов задоволено частково, судовий збір присуджується пропорційно до частки задоволених позовних вимог. якщо в позові відмовлено, судовий збір не відшкодовується.

Розмір судового збору за вимоги майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених на 1 січня року, в якому подається позовна заява. Наприклад, у 2019 році такий прожитковий мінімум становить 1921 грн., відповідно мінімальна сума судового збору – 768,40 грн., максимальна – 9605 грн. Можливий автоматичний розрахунок судового збору онлайн: https://court.gov.ua/affairs/sudytax/ .

У статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено пільги для деяких категорій осіб, які вправі не сплачувати судового збору (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17/print).

Як і в будь-якій судовій справі, у справах про стягнення збитків позивач вправі представляти себе самостійно, може доручити ведення справи представникові, а може брати участь в засіданні одночасно зі своїм представником чи представниками. Обов’язкова участь адвоката не вимагається.

15. Чи має право суд проводити додаткові експертизи? За яких умов? Хто платить за роботу експертів?

Так, відповідно до ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз’яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов’язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Оплата експертизи проводиться тим, на кого вона покладена ухвалою суду (зазвичай тією зі сторін, яка заявила клопотання про призначення експертизи). Згодом, при ухваленні рішення у справі суд розподіляє судові витрати, в тому числі визначає, чи є потреба відшкодувати стороні витрачені нею на експертизу кошти. Якщо експертиза оплачена позивачем і позов задоволено, вартість експертизи стягується з відповідача на користь позивача. Якщо відповідач оплатив експертизу і в позові відмовлено, вартість експертизи стягується з позивача на користь відповідача. Якщо експертизу оплатила сторона, не на користь котрої ухвалено рішення суду, то витрачені на експертизу кошти їй не відшкодовуються.

16. Якщо позов задоволено, куди суд передає рішення на виконання?

Суд видає позивачеві (надалі стягувачеві) виконавчий лист, з яким потрібно самостійно звернутися до приватного або державного виконавця. Після цього приватним або державним виконавцем надається боржникові (винуватцю затоплення) строк на добровільне виконання рішення суду і якщо в цей строк рішення добровільно не виконано, здійснюється примусове виконання – стягуються кошти з заробітної плати чи інших доходів боржника, звертається стягнення на належне йому майно.

Ми розглянули проблему відшкодування збитків від затоплення з точки зору потерпілої сторони. Що ж слід робити сумлінному винуватцеві затоплення?

Найкращий вихід із ситуації, що склалася, – якнайшвидше вирішити питання з потерпілими мирним шляхом. Варто піти до постраждалих сусідів і запропонувати відшкодувати завдані збитки.

Якщо потерпілі будуть згодні, обов'язково при передачі відшкодування слід взяти від них розписку, в якій буде зазначено, хто отримує відшкодування, в якому розмірі і за що. Слід переконатися, що кошти передаються саме власнику пошкодженого майна. В розписці доцільно зазначити про те, що після отриманого відшкодування претензії до винуватця залиття у потерпілих відсутні.

Якщо потерпілий не бажає добровільного вирішення питання (наприклад, ви не зійшлися в сумі відшкодування), тоді слід оглянути залиту квартиру, з дозволу потерпілого сфотографувати пошкоджені ділянки, запропонувати спільно замовити експерту оцінку завданих збитків.

Якщо справа все ж дійшла до судового розгляду, в суді відповідач може оспорювати свою вину у спричиненні збитків або розмір відшкодування. В обох випадках він має право заявляти клопотання про призначення у справі судових експертиз, про виклик свідків, надавати суду письмові, електронні, речові докази.

І в усіх випадках слід пам’ятати, що на будь-якій стадії судового процесу сторони по справі можуть укласти мирову угоду на будь-яких узгоджених ними умовах. При цьому вони навіть можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. В разі укладення мирової угоди суд перевіряє її на відповідність закону і інтересам сторін, затверджує своєю ухвалою і одночасно закриває провадження у справі. Така мирова угода в подальшому може бути виконавчим документом і якщо її умови не виконуватимуться добровільно, її, як і виконавчий лист за рішенням суду, можна буде пред’явити до примусового виконання.

Демінська Аліна


 
Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні та гіперпосиланням в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права».




 

МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов
RSS підписка нашого сайту

ПІДПИСКА СтопкомUA


НОВИНИ ua.redtram