НАША КОНТАКТНА ЕЛЕКТРОННА ПОШТА: stopcom@ukr.net або v_zakon@ukr.net      
                                                  Головна сторінка

 
ВІДМОВА ВІД ПРИЙНЯТТЯ СПАДЩИНИ
15.10.2019 p.

ВІДМОВА ВІД ПРИЙНЯТТЯ СПАДЩИНИ

Перейдемо до особливостей відмови від прийняття спадщини.

Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку для прийняття спадщини. Пам’ятаємо, що за загальним правилом це шестимісячний строк з дня відкриття спадщини (дня смерті спадкодавця).

Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Щодо деяких осіб закон передбачає особливості здійснення права на відмову від прийняття спадщини.

Так, фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може відмовитися від прийняття спадщини за згодою піклувальника і органу опіки та піклування. Про кого йдеться? Особа з обмеженою дієздатністю – це людина, щодо якої є рішення суду про те, що вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо і тим ставить себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.

Неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування.

Батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування. Уточнимо, що недієздатна особа – це, іншими словами, людина, відносно якої є рішення суду про те, що вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Недієздатні особи діють лише через своїх опікунів.

Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною. Її можна відкликати лише протягом строку прийняття спадщини.

В ряді випадків можна просити суд визнати відмову від прийняття спадщини недійсною. Ось вичерпний перелік таких випадків:

- спадкоємець подав заяву про відмову від прийняття спадщини в момент, коли він не усвідомлював значення своїх дій та (або) не міг керувати ними;

- спадкоємець, подаючи заяву про відмову від прийняття спадщини, помилився щодо обставин, які мають істотне значення (що він підписує, які наслідки це для нього потягне). Помилка щодо мотивів написання заяви не має істотного значення;

- спадкоємець подав заяву про відмову від прийняття спадщини під впливом обману;

- спадкоємець подав заяву про відмову від прийняття спадщини під впливом насильства (фізичного або психічного тиску);

- спадкоємець подав заяву про відмову від прийняття спадщини під впливом тяжкої для нього обставини. Наприклад, безпосередньо перед відвідуванням нотаріуса спадкоємець дізнався від лікаря про свою невиліковну хворобу.

Відмовляючись від прийняття спадщини, за бажанням можна зазначити, на чию користь ви відмовляєтеся, або не зазначати цього. При цьому діють такі правила: спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом; спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Розглянемо, як буде розподілено спадщину, якщо спадкоємець не зазначить, на чию користь відмовляється від її прийняття.

Уявімо, що батько має будинок і три земельних ділянки. Земельні ділянки він заповів по одній двом синам і племіннику, будинок в заповіті не згадував. Після смерті батька у нього залишилися дружина і двоє синів. Племінник відмовився він прийняття спадщини і не зазначив, на чию користь. Тоді земельну ділянку, що мала б належати племіннику, успадкують в рівних частинах – по ? – сини покійного як інші спадкоємці за заповітом. При цьому будинок спадкується за законом, адже в заповіті про нього нічого не сказано. Спадкоємці за законом першої черги – дружина і два сини покійного в рівних частках, тобто вони мають право кожен на 1/3 будинку. Дружина відмовляється від прийняття спадщини за законом і не зазначає, на чию користь. Отже, 1/3 будинку, яку мала успадкувати дружина, перейде в рівних частках – по 1/6 – синам покійного. В підсумку сини матимуть по півтори земельних ділянки і по половині будинку.

Відмова спадкоємця за заповітом від прийняття спадщини не позбавляє його права на спадкування за законом. Наприклад: у батька п’ятеро дітей – чотири сини і донька, заповіт на все майно складений на доньку. В такому разі донька має успадкувати все майно, четверо інших дітей не спадкують нічого. Однак донька відмовляється від прийняття спадщини за заповітом. В такому разі спадкуватимуть всі п’ятеро дітей в рівних частках – по 1/5 всього спадкового майна.

Далі буде

Аліна Демінська


 
Передрук дозволено тільки з посиланням на джерело та автора в друкованому виданні та гіперпосиланням в інтернет-виданні. Всі публікації захищені Законом України «Про авторське право і суміжні права».




 

МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов
RSS підписка нашого сайту

ПІДПИСКА СтопкомUA


НОВИНИ ua.redtram